|
новости ОДЖД
|
|
| George | Дата: Пятница, 18.05.2012, 10:27 | Сообщение # 526 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 3742
Статус: Offline
| Поезд «Симферополь – Одесса» опоздал из-за схода состава в Крыму
Прибытие поезда «Симферополь – Одесса» задержалось. Причиной стала катастрофа, которая произошла в Крыму неподалеку от железнодорожной станции «Красные партизаны». Там сошли с рельсов 19 вагонов грузового поезда сообщением «Симферополь — Джанкой».
Как сообщает пресс-служба МинЧС, авария произошла в среду днём. Из-за этого, как передает «Интерфакс-Украина», из Симферополя вовремя не отправились в путь два состава на Киев, а также на Екатеринбург, Кременчуг, Луганск, Одессу и в Москву.
http://dumskaya.net/news....-019336
Кроме того, было отменено отправление пригородных электропоездов в направлении Джанкоя. Задержка каждого поезда составляла ориентировочно 2 часа.
|
| |
| |
| George | Дата: Понедельник, 21.05.2012, 12:31 | Сообщение # 527 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 3742
Статус: Offline
| Четыре банка дадут Одесской ЖД кредит на 160 миллионов
Одесская железная дорога (ОЖД) выбрала 4 банка для привлечения кредитных линий на 160 млн гривен. Это входящие в группу небольших «Всеукраинский банк развития» и банк «Сич» (оба — Киев), входящий в группу средних «Актабанк» (Днепропетровск) и входящий в группу крупнейших «Укрсоцбанк».
Об этом говорится в сообщении ОЖД, обнародованном на веб-портале государственных закупок.
В частности, железная дорога намерена привлечь у «Всеукраинского банка развития» 80 млн гривен, у банка «Сич» — 30 млн гривен, у «Укрсоцбанка» — 40 млн гривен и у «Актабанка» — 10 млн гривен.
Конечный срок заключения договоров — 15 июня. Срок кредитования — 1 год.
http://dumskaya.net/news....-019416
|
| |
| |
| George | Дата: Понедельник, 21.05.2012, 12:48 | Сообщение # 528 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 3742
Статус: Offline
| Одесситы смогут купить ж/д билеты online
Специалистами Укрзализныци внедряется в опытную эксплуатацию собственная система продажи проездных документов через Интернет. Одесситы смогут купить ж/д билеты online.
Отныне пассажиры, которые пользуются железнодорожным транспортом Украины, смогут купить билеты на поезда через новую автоматизированную систему, которая работает в режиме online, передает «УкрИнформ».
Специалистами Укрзализныци внедряется в опытную эксплуатацию собственная система продажи проездных документов через Интернет. Автоматизированная система продажи билетов через электронные каналы внедрена с целью расширения сферы услуг в пассажирских перевозках на Евро-2012.
Пассажиры могут воспользоваться новой системой продажи билетов на официальном сайте Укрзализныци в разделе меню «Пассажирам» или по прямой ссылке http://booking.uz.gov.ua/. В режиме online можно выбрать маршрут, узнать о наличии мест на нужную дату, а также оплатить стоимость проезда.
Новая система имеет комфортный интерфейс для формирования маршрута и позволяет пассажирам оплатить через сеть Интернет избранные проездные документы практически всеми действующими в Украине платежными инструментами безналичных расчетов физических лиц.
В Главном управлении информационных технологий Укрзализныци объясняют, что работа системы обеспечивает новый программно-аппаратный комплекс продаже электронных проездных / перевозочных документов в пассажирских перевозках. Система разработана с учетом опыта работы подобных технологий, которые внедрили мировые компании-перевозчики, например, такие как Deutsche Bahn, Lufthansa, TGV и другие.
http://www.reporter.com.ua/news/ktt/
Теперь расширяется и перечень банковских учреждений, которые предоставляют услуги перечисления средств через Интернет.
|
| |
| |
| George | Дата: Среда, 23.05.2012, 17:16 | Сообщение # 529 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 3742
Статус: Offline
| Одесская железная дорога не смогла привлечь возобновляемые кредитные линии
Одесская железная дорога не смогла привлечь возобновляемые кредитные линии на сумму 205,1 млн грн. Об этом говорится в сообщении ОЖД, размещенном на веб-портале государственных закупок.
Торги по лоту №2, а также по лотам №9-25 были отменены, так как на участие в конкурсе по ним было подано менее 2 заявок.
Ранее Одесская железная дорога выбрала входящие в группу небольших «Всеукраинский банк развития» и банк «Сич» (оба — Киев), входящий в группу средних «Актабанк» (Днепропетровск) и входящий в группу крупнейших «Укрсоцбанк» для привлечения кредитных линий на 160 млн грн.
http://dumskaya.net/news....-019476
|
| |
| |
| George | Дата: Вторник, 10.07.2012, 16:40 | Сообщение # 530 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 3742
Статус: Offline
| Пасажирський вокзал Одеса-Головна щодня обслуговує понад 14 тисяч пасажирів
В літній сезон відпусток та канікул Одеський залізничний вокзал щодня обслуговує понад 14 тисяч пасажирів. В період масових літніх пасажирських перевезень на вокзалі працює 30 квиткових кас. До міста щодня прибувають та відправляються 24 пари поїздів дальнього сполучення. Одеса – курортне місто, тому саме влітку спостерігається традиційне зростання пасажиропотоку на вокзалі на 70% у порівнянні з іншими періодами року (весна, осінь).
Одесити та гості Південної Пальміри мають змогу скористатися низкою послуг, які зроблять перебування на вокзалі максимально комфортним.
Довідкове бюро вокзалу цілодобово надає запитувачам вичерпну інформацію щодо проїзду в межах обслуговування Укрзалізниці та залізниць інших держав СНД та Балтії. На двох інформаційних плазмових табло відображається інформація щодо розкладу руху поїздів, часу їх прибуття або відправлення із зазначенням фактичного часу, вказується колія та платформа знаходження відповідного поїзду. Ще 10 табло розташовано безпосередньо перед виходами на платформи.
На пасажирському вокзалі Одеса-Головна створені сприятливі умови для осіб з обмеженими фізичними можливостями. Зокрема, вхід до будівлі з боку Старосінної площі обладнано пандусом. Спеціальні інформаційні засоби (покажчики напрямку руху, піктограми, візуальні щити) забезпечують необхідне супроводження людей з особливими потребами. Для осіб з вадами зору встановлено голосові пристрої на центральному вході до приміщення вокзалу. До того ж для зручності посадки (висадки) таких пасажирів в наявності пересувна перехідна площадка. Спеціалізовані квиткові каси здійснюють першочергове обслуговування даної категорії пасажирів. На висоті зручній для користування особами інвалідів-колясочників облаштовано “Кнопки виклику персоналу”. Черговий по вокзалу, отримавши виклик, надасть такому пасажирові кваліфіковану допомогу у межах своєї компетенції. Цілодобово функціонує спеціально обладнаний туалет для інвалідів з порушенням опорно-рухового апарату та медпункт. За бажанням осіб з обмеженими фізичними можливостями або осіб, що їх супроводжують, працівники вокзалу надають інвалідні візки. Також працює Група з надання допомоги особам з обмеженими фізичними можливостями, до складу яких залучено працівників медпунктів.
Пасажири, які перебувають у ділових поїздках та гості міста, мають змогу відпочити у затишній атмосфері у сервісному центрі вокзалу та залі підвищеної комфортності – зали обладнано потужними системами кондиціювання повітря та м’якими меблями. У сервісному центрі вокзалу, окрім оформлення всіх видів проїзних документів у день відправлення або за 45 діб, можна отримати широкий спектр важливих для сучасної людини послуг: замовлення таксі, носія; ксерокопіювання; ламінування; друк документів, передача повідомлень по факсу; доставка квитків на адресу у межах міста; підзарядка мобільного телефона; користування мережею Інтернет.
16 кімнат відпочинку підвищеної комфортності, що розташовані у боковому корпусі будівлі вокзалу, працюють цілодобово. Кожну кімнату оснащено душем, сучасними меблями, телевізорами, холодильниками, кондиціонерами, що гарантує повноцінний відпочинок перед або після подорожі. Одночасно кімнати відпочинку можуть вмістити до 34 відпочивальників.
Незабутнє естетичне враження на туристів та одеситів справляє величність та унікальність архітектури будівлі вокзалу, яку було зведено за проектом київського архітектора Леоніда Чуприна лише за два роки. Монументальний пам’ятник архітектури місцевого значення з 60-річною історією до сьогодні вражає гостей та мешканців міста своєю величністю та вважається окрасою Одеси.
Прес-служба Одеської залізниці
Визначено найкращих оглядачів-ремонтників вагонів Одеської залізниці
22 червня 2012 року у вагонному депо Знам’янка відбувся другий тур щорічного конкурсу професійної майстерності серед оглядачів-ремонтників, які обслуговують вантажні вагони. Представники шести вагонних депо Одеської залізниці змагалися за звання кращих у професії.
До складу комісії конкурсу входили головний ревізор з безпеки руху поїздів та автотранспорту Одеської залізниці Рудольф Мелкумян, в. о. начальника служби вагонного господарства Валентин Осташко, начальник вагонного депо Знам’янка Олександр Дзюба, завідувач відділу соціально-економічних відносин Дорожнього комітету профспілки Олександр Манахов.
Нагадаємо, що торік оглядачі-ремонтники вагонів Одеської залізниці стали найкращими в Україні, посівши перше місце у конкурсі професійної майстерності, що відбувся у вагонному депо Куп’янськ Південної залізниці.
«Гарною традицією на Одеській залізниці протягом п’яти років є проведення цього конкурсу, основне завдання якого – виявлення найкращих оглядачів вагонів серед усіх колективів, обмін досвідом, демонстрація передових методів роботи. Від знань оглядачів-ремонтників сьогодні залежить благополуччя залізниці, адже у «тяжкому стані» перебуває парк вантажних вагонів. Саме тому керівництво залізниці високо цінує вашу роботу – окрім регулярних заохочень за виявлення недоліків технічного стану вагона, введено диференційовану надбавку до заробітної плати у розмірі від 16% до 24% залежно від розряду працівника», – підкреслив в. о. начальника служби вагонного господарства Валентин Осташко. Головний ревізор з безпеки руху поїздів та автотранспорту Одеської залізниці Рудольф Мелкумян, зазначив, що для вчасного виявлення та усунення недоліків технічного стану вантажних вагонів уже декілька років Одеська залізниця практикує грошові заохочення: «Минулого року оглядачі вагонів виявили 59 випадків та були заохочені на загальну суму понад 25 тис. грн. Цього року вже заохочено 81 працівника».
На початку конкурсу головні інженери усіх депо представляли членам комісії та присутнім свої команди, кожна з яких складалася з трьох працівників. Під час презентації до уваги брався зовнішній вигляд, естетичність та функціональність спецодягу, легкість взуття, зручність сумки для інструментів. Презентація команди оцінювалася у 15 балів за відсутності будь-яких недоліків.
Далі команди з депо розділилися на шість груп для подальшої участі у чотирьох етапах конкурсу.
Перший етап відбувся у технічному відділі депо, де учасники проходили багатопрофільне тестування на комп’ютерах. За 30 хвилин конкурсанти повинні були дати правильні відповіді на 45 запитань п’яти основних блоків: на знання вимог охорони праці, безпеки руху, пожежної безпеки, правил технічної експлуатації залізниць та інструкції з сигналізації на залізницях України. За правильні відповіді максимально можна було отримати 45 балів.
У другому етапі конкурсу учасники повинні були за 30 хвилин правильно відповісти на письмові запитання багатопрофільного тестування, розв’язати задачу та правильно заповнити довідку форми ВУ-45 за вихідними даними. Успішно подолавши це випробування учасник міг отримати до 150 балів.
Щоб відмінно пройти третій етап конкурсу, учасники демонстрували свої теоретичні знання на практиці: за допомогою робочого інструменту за 10 хвилин виявити 36 несправностей трьох вантажних вагонів. Кожного оглядача на шляху проходження випробування супроводжував член комісії, фіксуючи усі названі учасником зауваження. Максимальна оцінка, яку можна було отримати у цьому етапі конкурсу становила 100 балів.
Вдало замінивши клин тягового хомута на тренажері за відведений час, учасники отримували ще 50 балів. Таке випробування для конкурсантів є актуальним, адже, за словами виконуючого обов’язки начальника вагонної служби Валентина Осташка, за минулий рік 30-40% виявлених оглядачами несправностей становив саме злам клинів тягового хомута. На виконання цього практичного завдання оглядачам надавалося 6 хв. 20 сек., але завдяки професійній майстерності оглядачі здійснювали заміну клину значно швидше.
За підсумками всіх етапів конкурсу члени комісії визначили переможців. У загальнокомандному рейтингу за сумою балів почесне перше місце посіла команда вагонного депо Знам’янка, представники якої набрали 762 бали. Другою серед команд стали представники Помічнянського депо із 629 балами. Третє місце – за командою з вагонного депо Херсон, яка набрала 606 балів. Усі переможці продемонстрували на конкурсі високий рівень знань та повернулися додому з почесними нагородами.
Прес-служба Одеської залізниці
На Одеській залізниці відкрито нову дільницю з ремонту колійної техніки
7 червня 2012 року у вагонному депо Котовськ Одеської залізниці відбулося урочисте відкриття дільниці з ремонту колійної техніки. На урочистостях були присутні начальник Одеської залізниці Микола Луханін, начальник служби вагонного господарства Анатолій Драник, перший заступник голови Дорпрофсожу Ігор Соловйов, начальник вагонного депо Котовськ Володимир Сазанський, перший заступник Котовського міського голови Марія Мазур.
“Сьогодні на Одеській залізниці свято, адже завдяки активній роботі працівників служби вагонного, колійного господарств, будівельно-монтажно експлуатаційного управління ми маємо нагоду відкрити дільницю з ремонту колійної техніки. Трудовий колектив виконав великий обсяг робіт за достатньо короткий термін — один рік. Уся колійна техніка обслуговуватиметься тепер на даній дільниці. Протягом цього року ми відремонтуємо тут понад 50 одиниць колійної техніки”, - зазначив у вітальному слові до трудового колективу начальник Одеської залізниці Микола Луханін.
Начальник служби вагонного господарства Анатолій Драник зазначив: «Завдяки високому професіоналізму працівників депо сьогодні тут створено ще понад два десятки робочих місць. Наступного року ми введемо в експлуатацію колісно-роликовий цех, що дозволить випускати сформовані колісні пари із зібраними буксовим вузлом. Це дозволить повністю забезпечити потреби вагонного та колійного господарств нашої залізниці”.
В свою чергу начальник вагонного депо Котовськ щиро подякував керівництву залізниці за всебічну підтримку в розвитку виробничих потужностей депо.
Заступник Котовського міського голови Марія Мазур підкреслила значимість для адміністрації міста створення додаткових робочих місць для городян. За її словами, незважаючи на будь-які економічні негаразди, залізниця працювала, працює і працюватиме. «Я висловлюю глибоку і щиру подяку Миколі Івановичу, Одеській залізниці, керівництву вагонного депо за увагу, людське добро, тому що робочі місяця та гідна заробітна плата багатьох наших городян залежить від залізниці», - зазначила Марія Мазур.
20 працівників залізниці за сумлінну працю, професійну майстерність та активну участь у будівництві цеху ремонту колійної техніки отримали почесні нагороди від начальника Одеської залізниці.
Екскурсія територією вагонного депо та відвідання музею історії підприємства завершила урочистості.
*Довідка:
З 2011 року депо на базі вагонного депо Котовськ було розпочато створення дільниці з ремонту колійної техніки. Протягом року виконано капітальний ремонт дільниці з ремонту колійних машин. Також виконано роботи з укладання колії, змонтовано козловий кран вантажопідйомністю 5 тон. Було завершено внутрішні та фасадні роботи, запущено систему опалення, проведено монтаж систему забезпечення цеху стиснутим повітрям, встановлено трансформаторну підстанцію, що забезпечило стійке забезпечення цеху електроенергією.
Прес-служба Одеської залізниці
http://odz.gov.ua/news/
|
| |
| |
| George | Дата: Вторник, 10.07.2012, 16:48 | Сообщение # 531 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 3742
Статус: Offline
| Сторінки історії Одеської залізниці…
16 травня (4 травня за старим стилем) в історії Одеської залізниці є знаменною датою - саме цього дня у 1863 році відбулися урочистості з нагоди початку будівництва першої гілки нашої сталевої магістралі.
Історія створення залізничних шляхів у Чорноморському краї бере свій початок ще з середини 30-х років XIX ст. Граф М. С. Воронцов доручив талановитим бельгійським інженерам провести спеціальне дослідження та вказати найоптимальнішу трасу для укладання залізничного полотна до портів Одеси, Миколаєва, Феодосії. Вже за 30 років - на початку 60-х років XIX ст. - населення Одеси перевищувало 100 тисяч мешканців, а за обсягами вантажообіг Одеського порту був другим у Російській імперії. Тому виникла нагальна необхідність у зручному підвезенні у порт зерна. Окрім того, слід було організувати стійке підвезення продовольчих товарів для мешканців міста та військового гарнізону.
11 березня 1863 року за сприяння нового генерал-губернатора Новоросійського краю графа П. Є. Коцебу особисто імператор затвердив «Устав товариства Одесько-Київської залізниці». Даний документ передбачав будівництво «паровозної залізниці» протяжністю майже 647 верст від Одеси до Києва. Рух на всьому напрямку слід було відкрити до 1870 року.
Так, 16 травня 1863 року приблизно о півдні на Тираспольській заставі (нині територія станції Одесса - Застава-1) відбулося освячення початку будівельних робіт. Військово-робочий загін почав працювати прямо у присутності публіки. В той час другий загін почав роботи у районі станції Гниляково (нинішня Дачна). Початок будівництва залізниці, а згодом її функціонування, стало міцним поштовхом до активного розвитку промисловості та торгівлі у південно-західному краї імперії. Будівництво проводилося одразу у трьох напрямках: до станції Роздільна, до Карантинної Гавані (нині станція Одеса-Порт) та Кінної площі на Молдаванці.
Протяжність першої залізничної гілки Одеса - Балта становила 220 верст, а за перший рік роботи залізниці (1866 р.) було перевезено майже 80 тис. пасажирів. Наразі експлуатаційна довжина колій Одеської залізниці сягає майже 4 тис. км, з яких понад 1,7 тис. км є електрифікованими; послугами залізниці щорічно в середньому користуються 43 млн пасажирів. Залізниця обслуговує майже 4,5 тис. підприємств. На Одеської магістралі щорічно навантажується понад 30 млн тонн вантажів. У межах залізниці функціонують 9 морських та 3 річкових порти, на які припадає 80% вантажообігу портів України. Сьогодні на долю магістралі припадає 20% вантажообігу та понад 16% пасажирообігу залізниць України - це свідчення того, що Одеська залізниця є вагомою частиною транспортної системи держави.
Дорожній центр науково-технічної інформації
Прес-служба Одеської залізниці
http://odz.gov.ua/news/
|
| |
| |
| George | Дата: Вторник, 10.07.2012, 16:49 | Сообщение # 532 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 3742
Статус: Offline
| 
Это не место для игр.
Хорошая картинка с http://odz.gov.ua/news/
|
| |
| |
| George | Дата: Вторник, 10.07.2012, 16:54 | Сообщение # 533 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 3742
Статус: Offline
| Ренийский порт: грузов не было, грузов нет, грузов не будет?
Страсти, которые бушуют в Придунайском регионе вокруг закона о морских портах, несколько отодвинули на второй план вопросы повседневной работы предприятий морехозяйственного комплекса. Но не будем забывать: пока политики, специалисты и представители общественности продолжают спорить о том, что принесут украинским портам новые "правила игры", старые проблемы остаются. Активное участие частных компаний в развитии портовой отрасли - дело будущего, а тем временем жизнь продолжается, и вопрос сегодняшнего экономического выживания неблагополучных портов не теряет своей актуальности. Тем более что в свете нового закона весьма вероятна опасность "междуцарствия", когда государство УЖЕ устранилось от решения портовых проблем, а частники ЕЩЁ не начали их решать...
В предыдущих публикациях, посвящённых положению дел в портах Рени и Измаил, я не раз упоминал о том, что профсоюзные организации этих предприятий буквально заваливают Министерство инфраструктуры и другие органы центральной власти обращениями с просьбой принять меры для выхода из кризисной ситуации. В частности, на митинге, проведённом ренийскими портовиками в марте нынешнего года, была принята очередная, Бог знает какая по счёту петиция в адрес руководителей государства. И новая порция полученных ответов лишний раз подтвердила: скорее можно дождаться помощи от инопланетян, чем от родной державы.
В частности, касаясь перспектив реализации проекта строительства железнодорожной ветки Измаил - Рени, главный инженер Одесской железной дороги Григорий Бойко сообщил, что по состоянию на апрель 2010 года ориентировочная стоимость сооружения магистрали составляет около 9,5 млрд гривен, то есть более 1 миллиарда долларов! И это, как пишет Г. Бойко, без учёта средств на выделение земельных участков (в общей сложности 207 гектаров), на природоохранные мероприятия, археологию и социальную сферу. Кроме того, в рамках проекта необходимо обеспечить модернизацию железнодорожной инфраструктуры на участке Одесса - Измаил, что также требует значительных средств.
В целом главный инженер ОЖД ничего нового не добавил. По его словам, учитывая существующие и перспективные объёмы грузоперевозок в направлении Ренийского порта, "для Одесской железной дороги эксплуатация линии Измаил - Рени будет убыточной, доходы от перевозок будут недостаточными для покрытия эксплуатационных затрат... Выполнение работ за деньги Укрзализныци и Одесской железной дороги нецелесообразно, поскольку срок окупаемости составит более 100 лет".
Ответ первого заместителя министра инфраструктуры Константина Ефименко мало чем отличается от ответа Г. Бойко (разве что подробностей больше). Главный аргумент "в пользу" нежелания строить железнодорожную ветку Измаил - Рени повторяется: это незначительный грузопоток на ренийском направлении, а именно - от 0,8 до 1,3 млн тонн ежегодно в 2009-2011 годах.
К. Ефименко утешил ренийских портовиков тем, что "согласно достигнутой договорённости между Укрзализныцей и ГП "Железная дорога Молдовы", с целью сохранения существующих и привлечения дополнительных объёмов перевозок железнодорожным транспортом транзитных грузов в направлении порта Рени, на 2012 год были разработаны и введены сквозные тарифные ставки на перевозки..." Первый замминистра отметил, что скидки по базовым ставкам тарифов железных дорог государств СНГ на перевозки грузов по территории Украины и Молдовы в направлении порта Рени соответственно составляют: для угля, железной руды и окатышей - 69 и 76%, мазута - 60 и 76%, сжиженного газа - 22 и 30%, минеральных и химических удобрений из Беларуси - 45 и 65%, из России - 64 и 65%.
Действительно, тарифные скидки выглядят внушительно - прямо-таки позавидуешь Ренийскому порту. Вот только высокопоставленный чиновник Мининфраструктуры что-то ничего не пишет о том, почему при таком привилегированном положении порт Рени по-прежнему испытывает острейший дефицит грузов, перерабатывая лишь 1,5 млн тонн в год, хотя минимальная ежегодная потребность предприятия - около 3 млн тонн. Загадка века!
Вернёмся, однако, к "старой доброй" теме железнодорожной линии Измаил - Рени. Наверно, кому-то она уже набила оскомину, но уж больно интересные моменты "вытекают" из официальных ответов одесских и столичных начальников. Некоторые из этих моментов были вскользь затронуты в апрельской статье под заголовком "Транзитный потенциал Придунавья: не доЖ/Дётесь!". Напомню, что первоначально специалисты-железнодорожники оценили стоимость строительства магистрали Измаил - Рени в 60-90 млн долларов, тогда как официальная цена вопроса составила 500 млн долларов. В 2006 году Министерство транспорта назвало другую сумму - 727 млн долларов. В 2010 году, как уже было сказано выше, стоимость осуществления проекта превысила 1 миллиард долларов. Надо ли удивляться, что при таких чудовищных ведомственных аппетитах идея железной дороги Измаил - Рени переходит в категорию фантастики?
Кстати, нынешняя стоимость магистрали - это почти четверть (!) тех денег, которые потратила Украина на подготовку к чемпионату Европы по футболу. Как известно, Евро-2012 обошлось нашей стране в 40 миллиардов гривен (5 млрд долларов). Вот и давайте сравним общий масштаб построенных к чемпионату объектов с 55-километровой железнодорожной веткой. Так откуда же берутся поистине гигантские суммы, фигурирующие как цена вопроса сооружения этой ветки? Я, конечно, не главный инженер ОЖД и не директор проектного института, и не могу профессионально оценить объективность этих расчётов. Однако, простите, навязчиво возникают нехорошие подозрения по поводу предусмотренных сметой откатов.
Мне могут возразить: мол, железная дорога Измаил - Рени - это очень сложный проект, связанный с прокладкой путей по болотистой местности, возведением мостов через лиманы и т.д. Всё это приводит к дороговизне строительства. Допустим. Однако в подобных случаях я всегда вспоминаю историю создания Транссибирской магистрали - одного из самых грандиозных технических сооружений в истории человечества. По сравнению с Транссибом Великая китайская стена, как говорится, "отдыхает". Давайте только вдумаемся: общая протяжённость этой железной дороги - более 9 тысяч километров! Ещё более поразительным является тот факт, что основной объём работ на Транссибе был сделан за каких-то 10 лет - с 1891 по 1901 год!! Регулярное сообщение между Петербургом и тихоокеанскими портами России началось в 1903 году, полное завершение Транссибирской магистрали состоялось в 1916 году.
Будем принимать во внимание, что этот грандиозный проект осуществила "отсталая" и "бедная" царская Россия. При технологиях XIX века. В экстремальных условиях тайги, вечной мерзлоты и болот, преодолевая сложнейший рельеф местности. При том, что зима в Сибири - 7 месяцев в году. И, между прочим, это строительство Россию почему-то не разорило. Даже с учётом фактора традиционного российского воровства. Очевидно, казнокрадство того времени было детской шалостью в сравнении с современной практикой откатов в Украине.
До какой же степени должно деградировать государство, чтобы в ХХI веке не иметь сил и средств для строительства 55-километровой железной дороги - игрушки в сопоставлении с Транссибом!
И ещё. В который раз убивает логика наших чиновников: железную дорогу строить не будем, так как в Рени не идут грузы. Но ведь они потому и не идут, что нет дороги, а, значит, нет и оптимальной логистики (путь доставки грузов через Приднестровье и Молдову никак нельзя назвать оптимальным - об этом специалисты-транспортники твердят уже два десятилетия)! Почему же столь простая и ясная мысль не приходит в голову министерских и прочих государственных мужей? Думаю, что приходит. Но они её туда не пускают. И, как принято сейчас говорить, "отмораживаются". Так - проще. Тем более что свои откаты они всё равно получат. Благодаря каким-нибудь другим проектам.
Автор: Андрей ПОТЫЛИКО, журналист, Одесская обл.
http://www.trans-port.com.ua/index.php?newsid=39255
|
| |
| |
| realitik | Дата: Среда, 11.07.2012, 00:17 | Сообщение # 534 |
 Рядовой
Группа: Пользователи
Сообщений: 13
Статус: Offline
| Quote (George) Сторінки історії Одеської залізниці…
Вокзал ст. Одесса-главная 1883 год.
 
Вокзал ст. Бирзула(Котовск) 1867 год.
 
|
| |
| |
| George | Дата: Понедельник, 23.07.2012, 13:47 | Сообщение # 535 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 3742
Статус: Offline
| Седьмой поезд доставлен в Одессу на специальном судне «Blue Sea»
В Одесском порту разгрузили очередной скоростной поезд корейского производства «Хюндай». Это седьмой поезд из десяти заказанных Украиной в Южной Корее еще правительством Юлии Тимошенко.
Первые шесть составов уже работают на скоростных линиях между Киевом, Донецком, Харьковом и Львовом. В течение июля-августа должна произойти поставка остальных четырех поездов. Это позволит к концу года запустить скоростное железнодорожное сообщение из Киева в Одессу и Днепропетровск.
Начало работы скоростных поездов «Хюндай» вызвало неоднозначную реакцию в обществе. Оказалось, что они не развивают максимально возможную скорость, а из-за низкого качества путей поезда сильно раскачивает. Но наиболее негативную реакцию украинцев вызвала связанная с запуском «Хюндаев» отмена ряда ночных пассажирских поездов и высокая стоимость билетов на скоростные поезда.
http://dumskaya.net/news....-020686
|
| |
| |
| wikand | Дата: Понедельник, 23.07.2012, 13:55 | Сообщение # 536 |
 Подполковник
Группа: Пользователи
Сообщений: 138
Статус: Offline
| Quote (George) Это седьмой поезд из десяти заказанных Украиной в Южной Корее еще правительством Юлии Тимошенко.
Акцент на прошлое правительство не остался не замечен. 
Ладно, что отмену ночных поездов не приписали прежним. 
|
| |
| |
| George | Дата: Четверг, 26.07.2012, 15:54 | Сообщение # 537 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 3742
Статус: Offline
| На крыше 60-летнего одесского вокзала (фоторепортаж)
В июле нынешнего года новому зданию Одесского Железнодорожного вокзала стукнуло 60 лет. «Думская» уже предлагала читателям ознакомиться с архитектурными деталями вокзала. На этот раз, наш фотокорреспондент подготовил эксклюзивную фотоэкскурсию по крыше Железнодорожного вокзала.
Новое здание вокзала, построенное всего за два года на месте разрушенного фашистами шедевра архитектора В. А. Шретера, перенесли на 50 метров, увеличив тем самым привокзальную площадь. В строительстве здания принимал участие не только весь город, но и специалисты из Москвы, Закавказья, Урала и Карелии. Композиция нового строения архитектора Леонида Чуприна унаследовала схему старого здания.
На данный момент вокзальный комплекс Одесса-Главная занимает площадь 5.6 га и состоит из 21 строения. Само здание вокзала занимает 12,7 тысяч квадратных метров. Для подачи и отправления поездов вокзальный комплекс оборудован 6-ю пассажирскими платформами, каждая из которых способна пропустить 1000 человек в час. Ежедневно вокзал принимает 44 поезда и отправляет в путь 43.
Капитальный ремонт всего здания, совместно с реконструкцией систем вентиляции и отопления, прошел совсем недавно, в 2005 году.
Капитальный ремонт кровли гигантского купола главного зала вокзала и шпиля, на котором красуется один из самых больших в области государственных флагов, и вовсе, провели лишь в 2011 году.
Редакция «Думской» благодарит администрацию Одесского Железнодорожного вокзала и пресс-службу Одесской Железной Дороги за возможность провести фотосъемку объекта.
Фото: Гиманов Александр (по ссылке)
http://dumskaya.net/news....-020690
|
| |
| |
| wikand | Дата: Четверг, 26.07.2012, 22:54 | Сообщение # 538 |
|
Подполковник
Группа: Пользователи
Сообщений: 138
Статус: Offline
| Quote (George) Новое здание вокзала, построенное всего за два года на месте разрушенного фашистами шедевра архитектора В. А. Шретера
А так выглядел самый первый вокзал в 1868 году на месте теперешней Одесса-главная:
 
В те времена он назывался "пассажирский павильон" и располагался на Куликовом поле!
Сообщение отредактировал wikand - Четверг, 26.07.2012, 22:55 |
| |
| |
| George | Дата: Четверг, 26.07.2012, 22:59 | Сообщение # 539 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 3742
Статус: Offline
| Туда даже ходил "паровой трамвай". Специально для пассажиров поездов. Потом был электрический трамвай, ушедший оттуда после постройки станции Одесса-Главная. Но остатки трамвая там до сих пор можно видеть.
|
| |
| |
| wikand | Дата: Четверг, 26.07.2012, 23:01 | Сообщение # 540 |
|
Подполковник
Группа: Пользователи
Сообщений: 138
Статус: Offline
| Именно так. Есть чем гордиться и над чем поразмыслить...
|
| |
| |
